ГМИРЯ ПРО ЦИКЛ

«У нас цикл не виконувався понад 50 років, – вважалося, що він є творчою невдачею М. Мусоргського. Але це не так: він рівнозначний опері «Борисов Годунов». І для співака є невичерпним джерелом творчого пошуку. Смерть щоразу постає тут у новому образі: один раз саркастична, другий буденна, третій – в образі лицаря, четвертий – полководець. Важко про все це розповідати просто. Я намагаюся голосом, всією своєю майстерністю, всім серцем передавати найтонші нюанси і особливості. Виконання циклу полонить щирих прихильників. В лебединій пісні Мусоргського, я завжди знаходжу нове й нове в рисах героїв пісень».
З інтерв’ю Гмирі на Пражській весні, 1958 р.

Підготовку циклу не лише до концертного виконання, а й до запису на платівку Гмиря розпочав в 1956 р.

ПРЕСА ПРО ЦИКЛ

«…Зі всією переконливістю стверджую: виконання пісень Мусоргського «Полководець» і «Свєтік Савішна» – шедеври світового рівня й «важкий» для виконання композитор знайшов геніального інтерпретатора, в якого кожна фраза пережита ним самим».
Ежі Стежельский. Борис Гмиря. Співак актор. «Експрес вечірній». Варшава. 1961р, 11.IX.

«А в циклі «Пісні і танці смерті» Мусоргського він продемонстрував глибокі переживання з такою силою, що повністю зачарував зал, хоча необхідно відзначити, що мова в них іде про зовсім не виграшні для звичайного слухача твори і не розраховані на будь-які зовнішні ефекти. Та саме в такій ситуації проявляється великий талант артиста!»
В.Гольцкнехт. Великий успіх Великого співака. «Вечірня Прага», 2.VI.1958 р.

Гмиря вважав, що виконані ним пісні «Полководець», «Монолог про Таню» К.Данькевича і «Бухенвальдський набат» В.Мураделі – його внесок у справу збереження миру на землі. Так вважали і блокадники-ленінградці, які завжди слухали ці твори у виконанні Гмирі, стоячи зі сльозами на очах.